Сценарии праздников

 Шекспировские страсти

Если есть большой экран, то можно включить фильмы, снятые по произведениям Уильяма Шекспира или даже фильмы о нём, например, «Влюблённый Шекспир» (1998). Это могут быть как классические постановки, например, «Ромео и Джульетта» (1968), «Сон в летнюю ночь» (1999), «Двенадцатая ночь» (1955 — СССР), так и современные постановки на новый лад: «Вирус любви» (Сон в летнюю ночь — 2001), «10 причин моей ненависти» (Укрощение строптивой — 1999), «Она мужчина» (Двенадцатая ночь — 2006) и другие. Также, как фон, можно использовать мюзикл «Ромео и Джульетта» (2000) — французская оригинальная версия.

Устройте показ кусочков пьес с героями, образы которых присутствуют у вас на вечеринке. Суфлёр обязателен! Сделайте круглую, как в театре «Глобус», мини-сцену, поставьте вокруг стулья для зрителей — остальных гостей. Обязательно запишите это на видео!

Шекспир был выдающимся поэтом, может и среди ваших гостей есть талантливые в этой области люди? Поиграйте в «буриме» и всё выяснится! Голосуйте за лучшие строчки и наградите победителя почётным орденом поэтов имени Шекспира.

Устройте викторину на знание всех или основных произведений писателя. За правильные ответы раздавайте картонные монеты 16 века. Участник, набравший наибольшее количество монет, побеждает. Наградите его ценным призом — подарочным томом собрания сочинений У. Шекспира.

Конкурс «Из Трагедии в комедию». Все трагедии Шекспира имеют очень грустный конец, иногда погибают все главные герои, которых мы так полюбили. А что если у этих произведений изменить окончание и сделать из трагедий комедии? Придумайте свои концовки для трагедий, смешные и шуточные, с элементами современного быта и зачитайте их гостям. Голосованием выберите победителя и наградите его ценным призом.

Поиграйте в шарады на Шекспировскую тематику. На листочках напишите названия произведений, имена персонажей или какие-нибудь атрибуты того времени. Все гости должны принять участие. С начала выходит доброволец, вытягивает листочек с заданием и молча пытается объяснить это всем окружающим. Тот, кто угадывает, о чём идёт речь, выходит следующим и показывают свою шараду.

Участь учнів в конкурсах перекладів творів Вільяма Шекспіра

Майже кожного року лабораторія ренесансних студій спільно з кафедрою зарубіжної літератури Класичного приватного університету організовує просвітницькі акції серед школярів міста Запоріжжя та області, спрямовані на виявлення у юнацтва творчого начала, розвиток мистецьких здібностей та популяризацію творчості Вільяма Шекспіра. Ці „Шекспірівські акції” („My first discovery of Shakespeare” (2002), „Таїна Шекспірового слова” (2003), конкурс „Кращий переклад сонету В. Шекспіра” (2004), телевізійна гра „Найкращий знавець творчості Шекспіра” (2005), конкурс есе „Лист Джульєтті” (2007)) з роками набули величезної популярності серед молоді Запорізького регіону і завжди викликають значний резонанс у ЗМІ.

Лабораторія ренесансних студій разом із Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України, Департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України та Українською асоціацією викладачів зарубіжної літератури виступила також  ініціатором Всеукраїнського творчого конкурсу серед старшокласників за двома номінаціями: «Кращий український переклад 91-го сонету Шекспіра» та «Сонет до Великого Барда». Конкурс проводився в рамках інтелектуально-просвітницької акції “Безмежний світ Шекспірових сонетів”, яка сприяла підвищенню інтересу українських старшокласників до найвизначніших здобутків світової культури, реалізації їхнього інтелектуально-творчого потенціалу та дозволила скласти більш чіткі уявлення про те, як сучасна українська молодь сприймає ціннісну семантику, смислову багатовимірність та художню віртуозність Шекспірових творів.

Мета та завдання проведення подібних конкурсів -   формування навчально – пізнавальної, комунікативної, соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції школярів;  популяризація англійської мови та поетичної спадщини В.Шекспіра;  підвищення культури читання мовою оригіналу;  підвищення інтересу школярів до здобутків світової культури;  виявлення філологічно обдарованих учнів та стимулювання подальшого розвитку їх творчих здібностей;  пошук нових форм щодо розвитку дитячої художньої творчості;  естетичне виховання школярів.

Зазвичай конкурс можна умовно поділити на декілька етапів: підготовка та поширення інформації про конкурс ; конкурсний відбір кращих робіт; визначення переможців та вчителів, які здійснювали керівництво учнівських робіт в урочистій обстановці ;складання міського збірника творчих робіт учнів з перекладу віршів .

 У Конкурсі приймають участь учні 8-11 класів загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів, ліцеїв, гімназій. До участі в конкурсі приймаються лише авторські переклади (вірші) поетичного твору В. Шекспіра . Тобто рекомендовано не використовувати переклад віршів, розміщених в мережі Інтернет або комп’ютерний переклад. Робота доповнюється відомостями про конкурсанта : ПІБ, вік, навчальний заклад, клас, рік вивчення англійської мови, ПІБ вчителя англійської мови. Матеріали надаються в електронному та друкованому варіантах. Зараховується також оригінальність оформлення роботи.

При оцінюванні робі журі послуговується певними критеріями, а саме:  збереження авторського стилю;  близькість перекладу до оригінального тексту;  збереження канонів жанру;  володіння англійською мовою.

Конкурс за номінацією «Кращий український переклад сонету Шекспіра» має активізувати перекладацькі пошуки поетично обдарованої молоді, стимулюючи розвиток творчих здібностей. Відомо, що існує багато напрочуд цікавих і майстерних українських перекладів Шекспірового сонетарію, виконаних такими майстрами як Дмитро Паламарчук Ігор Костецький, Остап Тарнавський, Дмитро Павличко, Ірина та Олександр Селезінки, Георгій Пилипенко. Втім, існування україномовних перекладацьких шедеврів не ставить крапку у розвитку української перекладацької шекспіріани. Час не стоїть на місці, кожне покоління по-новому прочитує, сприймає, а отже – і перекладає безсмертні сонети Великого Барда. Тож кожна нова перекладацька інтерпретація спроможна збагатити українську візію Шекспірового слова, додати нові фарби до вітчизняної перекладацької палітри.

 Підбиття підсумків Конкурсу проводиться на урочистому святі. На міському заході за підсумками журі учні презентують кращі переклади, а інші беруть участь у святі. Переможці конкурсу нагороджуються грамотами, учасники отримують дипломи в урочистій обстановці. За рішенням журі можуть бути виділені окремі номінації. Перебіг Конкурсу та церемонія нагородження широко висвітлюється в міських засобах масової інформації. За підсумками Конкурсу оформлюється збірник учнівських перекладів.

Учням багатьох шкіл пощастило не просто взяти участь у цих конкурсах, а й посісти почесне місце серед переможців. І з огляду на величезну та довготривалу роботу, яку провели організатори і координатори конкурсу, треба  відзначити, що ця напружена праця не була даремною. Перш за все, ці конкурси надихають на поглиблене вивчення як творчості Шекспіра, так і біографії поета, зважаючи на обмаль часу, виділеного шкільною програмою. І саме завдяки підготовці до участі у конкурсі не була зайвою інформація про життя і творчість легендарного англійського барда, залишена поза межами навчального процесу, що підвищує інтелектуальний рівень юнацтва. Тим паче, що досить своєрідна метрика сонетів не дуже часто зустрічається в літературі. Так учасники конкурсу у номінації «Кращий український переклад 91-го сонету Шекспіра» вдосконалили знання української та англійської мов, а конкурсанти за номінацією «Сонет до Великого Барда» були наділені можливістю особистого написання сонетів. І це важке випробування для всіх, хто не є професійним літератором. Однак, як виявилося, дуже багато учасників конкурсу гідно пройшли цей іспит, що свідчить про корисність конкурсу з літературної точки зору. І звісно, неможливо не відмітити індивідуальний підхід до кожного конкурсанта з боку колективу Наукової лабораторії ренесансних студій. Мається на увазі не формальний підхід, а зусилля, щоб кожен, хто на це заслуговує, отримав не тільки грамоти і дипломи, а й більш дорогі призи як наприклад путівки до МДЦ «Артек». Таке ставлення до учасників конкурсу, більшість серед яких – підлітки, заслуговує на пошану і подяку, оскільки ніщо так не цінується молоддю, як уважне і доброзичливе ставлення дорослих і поважних людей.

І наприкінці слід відмітити, що Шекспірівські конкурси, які були дуже плідно організовані і проведені за найактивнішою участю колективу Наукової лабораторії ренесансних студій, є гарним прикладом відповідального відношення до заходу за участю дітей шкільного віку.